БІНАРНИЙ УРОК

з спецпредмету «Технологія хлібопекарського виробництва» та виробничого навчання на тему «Обрядовий хліб»

Викладач: Залізняк Анна Борисівна.
Майстер в/н: Білик Ірина Дмитрівна.

Тема: «Технологія приготування тіста для виробництва хлібобулочних виробів»

Мета : Вивчити технологію приготування обрядового хліба, вимоги до                       
            якості. Впровадити інновації у технологічний процес, навчити          
            учнів  правильним трудовим прийомам, закріпити теоретичні
            знання практичними навичками.
            Формувати художній смак, індивідуальні особливості учнів,
            прагнення до поглиблення знань з теми уроку.
            Прищеплювати любов до обраної професії. Виховання
            інтересу до національних обрядів і традицій, патріотизму,     
            колективізму, почуття прекрасного.

Завдання: знати способи приготування дріжджового тіста, технологію приготування   
             обрядового хліба: калити,калачів,пирогів,вимоги до якості, подавання
             Вміти готувати тісто , формувати вироби , випікати, подавати їх дотримуючись     
             вимог до якості та кваліфікації учнів – пекарів ІІІ розряду.

ХІД УРОКУ

Організаційна частина  (3-5хв.)
Перевірка наявності учнів,конспектів по предмету «Технологія хлібопекарського виробництва»,папок з виробничого навчання,санітарного одягу учнів,виконання домашнього завдання.

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ (50-55ХВ.)
Повідомлення теми, мети та завдань уроку з використанням мультимедійної презентації

Мотивація:

Викладач:
Тема нашого сьогоднішнього відкритого уроку „ Обрядовий хліб”.
Наш урок сьогодні незвичайний - це і бесіда - роздум і мандрівка і вистава. Ми поговоримо з вами про хліб, який кожен день лежить у нас на столі, про хліб, без якого ніхто не уявляє свого життя. І оскільки наше училище готує пекарів, людей самої необхідної у світі професії, ми на сьогоднішньому уроці хочемо ознайомити вас з асортиментом хлібобулочних виробів, які готувалися нашими предками до народних свят.

Майстер виробничого навчання:
На цьому уроці ви не лише побачите та ознайомитесь з асортиментом хлібобулочних виробів, але й навчитесь формувати та оздоблювати ці вироби, а також ознайомитесь із традиціями їх використання.

Актуалізація опорних знань

Ведучий: Над усі найсвятіші святіні,
Щоб душею ніхто не осліп, - Найдорожчі, красою єдині:
Рідна мати і чесний хліб.  ( В. Корж)

Ведуча: Із давніх - давен знали, що давньоруське слово „жито" походить від слова „жити”. Є хліб - є і життя.
Пахне хліб, як тепло пахне хліб!
Любов 'ю трударів і радістю земною,
/ сонцем, що всміхається весною,
1 щастям наших неповторних діб -
Духмяно пахне хліб/
(П. Воронько)

Ведучий: Ось що говорить про виникнення хліба легенда:
Люди почали займатися землеробством ще до того, як Адама і Єву Бог вигнав із Раю. Вигнані із раю сім днів голосили навпроти Райських воріт, припавши до землі. Бог послав ангела сказати Адаму і Єві, щоб вони взяли землі, змоченої їх сльозами і розсіяли її. Там де посіяв Адам - виросла пшениця, а там де сіяла Єва - коноплі. Отак люди одержали хліб і одяг.
Ведуча: Коли ж і де народився хліб? Вчені вважають, що вперше хліб з’явився на землі більше 15 тисяч років тому. Перший хліб мав вигляд рідкої каші. Її і в наш час їдять у вигляді хлібної юшки у деяких країнах Африки та Азії. Пройшло багато часу і стародавні єгиптяни навчилися готувати хліб з кислого тіста. Вважають, що по недогляду раба, який готував тісто, воно скисло. Боячись покарання, він все ж таки спік паляниці.
Вийшли вони смачні, пухкі, підрум’янені. Так і прийшло до нас на Україну - хлібопечення.
Ведучий: Почесне місце посідає хліб у звичаях та обрядах українців. Він символізує гостинність, доброзичливість, щирість нашого народу. Хлібом і сіллю зустрічали дорогих гостей, хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого, в новозбудовану хату неодмінно приходять з хлібом.
Ведуча: Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Ми, українці, нація дуже стара і свою духовну культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду на Україні. До нашого часу дійшла староукраїнська дохристиянська культура, яка поєдналася з сьогоденними традиціями українського народу. Тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня без паски, весілля без шишок та короваю. А на „Андрія” хто з нас не кусав калити? І на кожному їз цих свят основою святкового столу є обрядовий хліб.
Ведучий: Починається цикл зимових свят на Україні. І одне з перших свят припадає на 13 грудня- свято „Андрія”. В цей день відбувались молодіжні гуляння, дівочі ворожіння, Андріївський вечір традиційно починався з кусання калити, яке супроводжувалося веселими дійствами. Печуть калиту дівчата всі разом скільки б їх не було. Місять по черзі починаючи від найстаршої і кінчаючи наймолодшою.

Викладач: Калита - це великий круглий корж з діркою посередині. Готується тісто на воді безопарним способом з білого борошна, додаючи цукор та мед. Іноді замішують тісто на відварі любистку: щоб хлопці любили. Зверху оздоблюють сухими вишнями, родзинками - щоб гарна була. Печуть у печі і запікають так, щоб важко було вгризти. Калиту підвішують до сволока на червоній стрічці.

Майстер в/н демонструєяк формується тісто-заготовка для приготування калити

Ведуча: Різдво. На Різдво після церкви сім’я приходила додому, накривала столи і сідала снідати. Почесне місце серед різноманітних різдвяних страв займали калачі.
Викладач: Калач - обрядовий хліб. Його виготовляли з вчиненого здобного дріжджового тіста, як правило, плетеним з трьох - чотирьох качалок. Калачі були завернуті у великий овал, нерідко з діркою посередині. Робили і маленькі калачики розміром з кулак (корочун). Корочун - різдвяний обрядовий хліб, який випікали разом з калачами для вечірників, колядників. Символічний зміст цього обрядового хліба зводиться до сподівання сімейного добробуту.

Майстер виробничого навчання (майстер - клас)

Ведучий: Пироги. Ну, яке ж свято без запашних, духмяних пирогів. На свято їх начиняли різноманітними начинками: сиром, м’ясом, капустою, горохом, квасолею, яблуками і іншим.
Викладач:Книші - один з різновидів пирогів. Це невеликий пиріг, виготовлений часто нашвидкоруч. Був менш здобний, як пироги і часто пікся із житнього борошна. Начиняли книші найчастіше рибою, м’ясом, капустою, смаженою цибулею, свіжими вишнями. Готували переважно на свята, які припадали в піст (Святий вечір, Благовіщення). Книшами обдаровували колядників. Нині книші готують зрідка, переважно на Поліссі

Майстер виробничого навчання (майстер - клас приготування відкритих, напіввідкритих і закритими пирогів)

При демонстрації формування виробів  майстер виробничого навчання наголошує про дотримання технологічного процесу та правил безпеки праці під час виконання робіт.
 

Ведуча: Кутя - це прообраз хліба. Наші предки готували її ще до того, як навчились випікати хліб. До сьогоднішнього дня наш народ вшановує цей різновид хліба і особливо почесне місце займає вона під час найурочистіших різдвяних свят.
Переддень Різдва - Святий вечір - припадав на піст. Але незважаючи на це, вечерю називали „Багатою кутею”, бо на стіл подавали аж 12 страв. Підготовка до Святої вечері носила урочистий характер і розгорталася, як справжній ритуал. За уявленнями , всі предмети, які мали відношення до обрядового столу, набували чудодійної сили.
Ведучий: Цілий день перед святою вечерею господиня готувала 12 свят - вечірніх страв. Серед них, після куті, одне з головних місць посідав узвар. Готувалась смажена капуста, вареники з різними начинками, картопля, гриби, каша гречана, голубці з пшоном, коржі з маком, квасоля чи горох заправні смаженою цибулею. Якщо в сім’ї були дівчата, то на стіл обов’язково ставили червоні яблука, щоб дівчата були такі ж гарні як яблука; якщо були хлопці - ставили горіхи, щоб міцними були. По краях столу під обрус (святкову скатерку) клали по зубчику часнику, це по повір’ю, відганяло злих духів. В усьому господині допомагають діти, а найбільше - старша дочка. В цій багатій, але пісній вечері, господиня представляє найголовніші плоди поля, городу, саду.
 Ведуча: Але окрасою і головною стравою цього святкового столу, звичайно ж була кутя, і готували її з обдертої пшениці, на сході України — з ячменю, заправляли тертим маком, горіхами, медом і узваром. За звичаєм її ставила на стіл господиня, яка наслідувала квоктання курей, щоб квочки сідали та добре неслися кури. Всі діти, які були в сім’ї, імітували голоси тварин, поголів’я яких бажали примножити в наступному році.

Це дійство відбувалося приблизно так: ( учні інсценують подачу куті па стіл)

Господиня: - Іде кутя на покутя..
Господар: - А узвар - на базар..
Майстер виробничого навчання:
Шановні учні, ми вдячні Вам за цікаву інформацію по темі уроку, за те що ви зуміли провести нас в захоплюючий світ української минувшини та ознайомили присутніх на уроці з різноманітністю та формуванням цікавих обрядових хлібів.

Викладач:
Ми хотіли б дізнатися чи сподобалась вам форма проведення сьогоднішнього уроку (заслуховуються думки учнів з приводу проведеного уроку).
Шановні присутні, дякуємо Вам за те, що ви взяли участь у нашому нетрадиційному уроці . Вітаємо з наступаючим Новим роком і Різдвом Хрестовим та бажаємо Вам в новому році всіляких гараздів.

Учень: посипає присутніх житом і промовляє:
На щастя, на здоров'я, Коноплі по стелю, На Новий рік,    А льон по коліна.
Аби Вам родило   Аби в вас, хрещених,
                   Краще, як торік,                     Голова не боліла,
                   Жито, пшениця,                      Будьте здорові,
                   Всяка пашниця.                      З Новим роком!

Майстер виробничого навчання:
Для подальшої роботи переходимо в лабораторію  пекарів.
Завдання на сьогодні: I ланка готує пиріг закритий; II ланка - пиріг відкритий;  III ланка-пиріг напіввідкритий; IV ланка-калач; V ланка -корочун; VI i VII ланки- калиту різними способами формування; VIII- калач.

ПОТОЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ  4 ГОД. 30ХВ.
Учні в ролі пекарів. Самостійна робота.
 При виконанні практичної роботи учні користуються власними записами,інструкційно-технологічними картками та допомогою майстра.

Майстер виробничого навчання здійснює обходи робочих місць учнів з метою перевірки:
- правильної організації робочого місця;
- дотримання учнями правил безпеки праці;
- раціонального використання робочого часу;
- правильності виконання прийомів робіт і дотримання виконання технологічних операцій;
- корекції вмінь учнів на робочих місцях.

ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ 30ХВ.
Аналіз виконаних учнями робіт
Викладач задає питання, майстер в/н дегустує
- аналіз якості виконаних робіт;
- демонстрація кращих робіт;
- розбір типових помилок, недоліків, та шляхи їх попередження та способи усунення;
- аналіз дотримання правил безпеки праці та раціонального використання робочого часу;
- оцінювання роботи учнів за ціле заняття

Підведення підсумків уроку
Сьогодні на уроці ми навчились формувати,випікати,подавати обрядовий хліб,а саме:калиту,калачі,пироги. Вивчили технологічний процес приготування даних виробів. Мета уроку досягнута.
Домашнє завдання
На наступний урок, підшукати і записати технологію приготування інших видів обрядової випічки.
Прибирання робочих місць.